Музика – це “вітаміни” для дітей

Благодійні звуки формують міцне здоров’я та розвивають здібності малюків.

Медики стверджують, що багато сучасних хвороб у дітей пов’язані з нестачею в їхньому житті добротворних звуків. Вони потрібні для гармонійного повноцінного фізичного та інтелектуального розвитку і в утробі матері, і після народження.

Дзюркіт струмка, шелест листя, щебетання птахів, сюркотіння цвіркуна і багато-багато інших звуків, серед яких людина жила впродовж тисячоліть, сьогодні змінилися ревищем реактивних літаків, гуркотінням автомобілів, побутової техніки тощо. А замість ніжного співу матері дитина чує постріли, лайливі слова, зойки жаху з телевізійних трилерів.

Батьки рідко надають значення таким “дрібницям”. Проте благозвучні звуки природи та музики мають величезний вплив на організм на фізіологічному рівні. Доведено, що музика може заспокоювати нервову систему чи збуджувати, прискорювати роботу серця та дихання чи уповільнювати, підвищувати артеріальний тиск чи нормалізувати, спазмувати м’язи чи розслаблювати, підвищувати рівень ендорфіну (речовина, яка виробляється в мозку і сприяє підвищенню життєвого тонусу людини, усуненню больового синдрому тощо), регулювати температуру тіла, активізувати імунітет, стимулювати вироблення гормонів, що блокують стрес.

Сила музики безмежна. Вона і розвиває, і стимулює розумову діяльність, і ви­ховує естетичний смак, а ще лікує і допомагає зрозуміти себе. З впливом музики на організм дитини та можливостями її використання на заняттях і в повсякденні.

Здоров’я дітей, його охорона, зміцнення та від­новлення — одне з основних завдань педагогів дошкільного закладу. Використання музики як тера­певтичного засобу в оздоровчій роботі з дітьми до­помагає істотно оптимізувати цей процес. Але для цього необхідна певна підготовка вихователя.

Педагог має знати:

♦ види оздоровчої роботи з дітьми з використан­ням музики;

♦ основні характеристики музики та їхній вплив на психофізіологію людини (дитини) в різних сферах її діяльності.

Педагог має вміти:

♦ складати аудіопрограми з урахуванням цілющої психофізіологічної дії музики;

♦ оптимально поєднувати різні види оздоровчої роботи протягом дня;

♦ уважно реагувати на зміни, що відбуваються у поведінці дітей під час залучення їх до різних видів оздоровчої діяльності.

ОСНОВНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ МУЗИКИ 

Музичне мистецтво має свою мову — мову звуків та інтонацій. Основний засіб виразності — мелодія — музична думка, наспівне співзвучання, що виражає різні стани, почуття, настрої.

Окрім мелодії, до основних характеристик музики або засобів музичної виразності належать: гармонія, тембр, ритм, динаміка.

Гармонія — закономірне поєднання тонів у одночасному звучанні акордів. Іноді під поняттям “гармонія” мають на увазі акордний супровід мелодії (напри­клад, гітара з голосом, фортепіано з го­лосом).

Музичний ритм — чергування та спів­відношення різної музичної тривалості й акцентів. Часто ритм визначає харак­тер твору і навіть жанр музики. Завдяки ритму ми можемо відрізнити вальс (3/4) від маршу (2/4, 4/4), мазурку (акцент на 3-тю частку) від польки (2/4).

Тембр — специфічне забарвлення звука, властиве голосові або конкрет­ному інструментові, Тембр залежить від матеріалу, з якого виготовлений інстру­мент, способу отримання звука. Роль тембру неабияка, і композитори врахо­вують це під час написання творів.

Динаміка — зміна сили звука (голос­но, тихо, помірно-голосно, помірно-тихо).

Музична мова близька до людської мови і також поділяється на фрази, речення і паузи.

Будь-який твір має певну форму — план розгортання частин твору, певним чином пов’язаних одна з одною. Форма може бути одночастинна, дво- або три частин­на. Варіації, сонати, прелюдії, симфонії, концерти, екс­промти, балади — часто пишуться у вільній формі.

Дослідники (С.Мамулов, В.Петрушин, С.Стівенсон) з’ясували, що на людину заспокійливо діють такі характеристики музики:

♦ середній діапазон гучності звучання;

♦ середні за висотою регістри (дуже низькі й дуже високі звуки здебільшого збуджують);

♦ спокійні мелодійні поєднання;

♦ спокійні ритми.

Безумовно, твір може не містити якоїсь із цих характеристик, проте поданий їх перелік дає змогу хоча б орієнтовно контролювати добір творів за си­лою їхньої дії.

 

Українські вечорниці

Солоха: – Я, вибачте, хвилююсь трохи.

Моє ім’я просте – Солоха.

Іван. А моє ім’я Іван

Ми, господарі цієї хати.

 

Солоха. Хочемо всіх вас привітати

Зі святом веселим

В гостинній оселі.

Ось вже до нас і гості йдуть.

 

Заходять діти.

 

Солоха. Зібрались ми на вечорниці.

Назвемо їх «жартівниці».

 

Іван. Будем разом розважатись

Ще й вечерею пригощатися.

 

Солоха. За нашим звичаєм – це як годиться –

Завжди вареники на вечорниці.

Показує на макітру.

Стіл накритий рушниками.

 

Іван. …От і миска з пампушками.

Є й рум’яна паляниця!

 

Солоха. Нумо ж, будем веселиться!

Зручніше сідайте та пісню заспівайте.

 

Пісня.

 

Солоха. А тепер завзято

Виходьте танцювати.

 

Танок.

Із –за печі виходить Гриць.

Гриць. Оце треба було так горлати!

Не дали мені поспати.

…На печі так зручно лежати,

Що й не хочеться вставати.

 

Солоха. Грицю, тож як тобі спалося?

Який ти бачив сон?

 

Гриць.(намагається пригадати)

Та хіба ж там у темряві щось побачиш?

 

Іван. Всі знають, що ти ледачий.

Ти не змінився, Грицю, – я бачу,

Отож, серденько моє,

І пісня жарт про тебе є.

 

Гриць. Яка пісня?

 

Солоха. (до дітей) А згадаймо цю пісню!

 

Пісня «Грицю – Грицю»

 

Гриць. (сміється) Знаю, знаю. Я казав,щоб мені дали до столу сісти.

 

Усі сміються.

 

Солоха. Грицю, ти нас дуже всіх здивуєш,

Якщо зараз затанцюєш.

 

Гриць. Хе! А чому б не танцювати?

Вечорниці! – гарне свято!

В бубон буду бить гучніше,

Щоб танок був веселіше.

 

Танок з бубнами.

 

Іван. (до Гриця) Гадаю, що ти вже не полізеш на піч спати, тож залишайся з нами.

( за пічкою чути шурхіт)

 

Солоха. Здається, за пічкою хтось сховався?..

Нас злякати намагається.

З-за печі висувається страшенна голова (маска). Ховається. Коли знову з’являється усі ховаються.

 

Пісня Бабусі – Ягусі.

Десь тут голоси лунають,-

Дуже весело співають.

А мене Бабцю – Ягусю

Запросити не бажають

Не бажають стареньку запросити,

Не бажають смачненьким пригостити.

 

Хоч на вигляд – я старенька

А в душі – я молоденька

Я весела, я моторна –

Бабця спритна і проворна.

Хто ж захоче Ягусю запросити,

Вареничком смачненьким пригостити?

 

Солоха. Ну і ну! Звідки ти зявилася

І як тут опинилася?

 

Баба Яга А ви хіба не знаєте

Ви ж книжки читаєте

 

Іван Та знаємо, що ти в ступі літаєш,

Що мітлу велику маєш

Ти, що хочеш залишитися з нами на вечорниці

 

Баба Яга Хочу!!! Дуже хочу!!!

 

Солоха. А якщо ти така спритна – пограй з дітьми в гру

 

Гра

 

Іван Бабусю-Ягусю ти що там бормочеш?

Баба Яга (трясе погрозливо мітлою)

Я мітлою постукаю, погрюкаю

Ще й ногами потім погрюкаю

… буде грім на небесах!

Будуть вам тут чудеса

 

Солоха Ой лишенько ховайтесь

 

Баба Яга Та чого лякатися?

А тим більше ховатися?

Тож мій кум – лісовичок –

Жартівливий старичок.

А з ним мої вихованці –

Улюблені обірванці

Мої пустунчики-веселунчики

 

Лісовичок Хо! Як гарно тут у вас

На такому святі я – перший раз

 

Іван Так у нас свято вечорниці

Тут пісні таночки, сміх

Всього вистачить на всіх

 

Солоха Ви нас здивували, бо вас ми не чекали

 

Баба Яга ( до лісовичка)

А ну куме йди сюди

Ти ж мене не підведи

Доведи, що не треба лякатися

Покажи як треба розважатися

 

Танок

(дарують подарунки)

 

Солоха От вам і вареники,

Й гостинців повна діжка

А ви йдіть у свою хату на курячих ніжках

 

Баба Яга Гостинці я полюбляю

А тебе за це на мітлі покатаю

 

Солоха То вже йдіть, бувайте

Більш нікого не лякайте

 

Іван Трохи свято зіпсували

Але все ж порозважали

Хто з вас знає віршики смішинки, будь-ласка

 

Дівчинка Чому ти так збілів

Що з тобою сталось

 

Хлопчик Та за мною через став

Аж сто вовків гналось

 

Дівчинка Бог з тобою

Сто вовків

Та село б почуло

 

Хлопець Та воно так і не сто

А п’ятдесят було

Дівчинка Тай п’ятдесят диво в нас

Де б їх стільки взялось

Хлопець Ну ти права нехай так

Але 10 гналось

Дівчинка Та й 10 не було

Знать 1 усього

Хлопець А як 1? Аби вовк

Страшно і одного

Дівчинка А може то й не вовк

Хлопець А що ж то ходило

Таке сиве і мале

А хвостик як шило

 

Гриць Сміх! Мишеня злякався…

Я вам про себе розкажу

От я вчора виступав

Ви б почули як співав

Хоч не маю слуху

Я горлав щодуху

До, ре, мі, фа, соль, ля, сі

Голос мій почули всі

А кінчив –

Що сталось

З місця всі зірвались

Сцену ледь не рознесли

А мене схопили

Аж на вулицю несли

І вже там побили.

 

Солоха А хто ще бажає прочитати нам смішинки

 

Дівчинка Я вам теж про себе розкажу

Наказала мені мама

Держи язик за зубами

Але всі те добре знають

В мене зубки випадають

То хіба ж я можу мамо

Держать язик за зубами

 

Дівчинка Чай хазяєчка мала

На вечерю нам несла

Хоч ступала тихим кроком

Підсковзнулась ненароком

 

Чашка з блюдечком додолу

Покотилась біля столу

Покотилась і розбилась

Черепочки розлетілись

 

Мама сплеснула руками

«Як це сталось?» – каже мама.

«А ось так!» – і тут дівчатко

Повторило все спочатку

 

Друга чашка біля столу

Покотилася додолу

Покотилась і розбилась

Черепочки розлетілись

 

…тепер мамі ясно

 

Іван Згадаємо веселу пісеньку

 

Пісня «Хвастунець»

Вова хвастав хоч ніхто не вірив

«Не боюся я ніяких звірів

Є у мене і відвага й сила!

Я здолаю навіть крокодила»

 

В поле вийшов погуляти Вова

А навпроти йде руда корова

Вова ойкнув і побіг до мами

Як побачив диво із рогами

 

Мама Вові сльози витирає

Утішає, а сама зітхає

Сумно мамі коли син лякливий

Ще й не диво отакий щасливий

 

Солоха

1. Наше свято «Вечорниці»

2. Відбулось, як жартівниці.

3. Залюбки пошуткували,

4. Поспівали і пограли.

5. Приспів:

Гоп! Гоп! Веселе свято,

Ще й вареників багато.

«Вечорниці» ж бо такі —

І веселі й гомінкі!

На музику — пританцьовує.

6. Дещо ми тут пригадали

7. І в «смішинках» побували.

8. Побажаємо малятам:

«Хай весь рік цей буде свято!»

Приспів (співають усі):

 

Солоха (усміхаючись). А наприкінці свята — наостаннє — З’їмо вареники в сметані. Бувайте!

Гриць А я може обдати і вранці і вдень і ввечері.