Інтегроване заняття з пізнавального та мовленнєвого розвитку у старшій групі

Тема: « Подорож до Казкової Країни ».

Підготувала вихователь:

Скрипняк Г.В.

Програмовий зміст:

продовжити знайомити малят з казками, прищеплювати цікавість до художнього слова; формувати вміння відгадувати загадки, відповідати на запитання вихователя, робити власні висновки та висловлювати свою думку;

вчити дітей лічити в межах десяти (кількісна та порядкова лічба , пряма і зворотна лічба); називати сусідів числа; закріплювати знання про геометричні фігури;

вправляти в умінні складати дво – , три – , чотирислівні речення та відтворювати їх графічне зображення; закріплювати знання про слово, самостійно називати слово на заданий звук, виділяти звук на початку слова;

поповнювати активний словник дітей;

розвивати кмітливість, уважність, образне мислення та уяву;

виховувати інтерес до заняття; бажання прийти на допомогу ближньому

Попередня робота:

Читати та розповідати казку « Гуси – лебеді», показувати ілюстрації до казки, обговорювати її зміст.

 Обладнання: Ляльки – Оленка та Іванко, геометричні фігури, гра « Склади ціле» , цифри, картки з предметними картинками , картки – схеми речень, стаканчики з мильною водою, каштани та горішки.

 Діти заходять в групу, вітаються з гостями.

– Малята, а чи любите ви казки? Чому? ( відповіді дітей. ) Правильно, ми з вами багато читаємо та подорожуємо по казках. Ось і сьогодні ми з вами продовжимо захоплюючу мандрівку в чарівний світ казки. Подивіться, сьогодні до нас завітала дівчинка, а з якої казки ми зараз дізнаємося (беруть конверт )

«Поклала спати братика

Під кущик на траві

Пішла збирати ягоди та квіти лісові .

Летіли гуси-лебеді, Івасика схопили

Та й понесли на крилечках, далеко від ліска.»

– Правильно, це Оленка із казки « Гуси- лебеді». Подивіться , яка вона сумна.

Чому, як ви гадаєте? ( відповіді дітей ) Давайте їй допоможемо визволити братика.

« Вирушаємо в дорогу, спішимо на допомогу». Перед нами гора , щоб зайти треба порахувати

(лічба від 1-Ю в прямому та зворотному напрямку)

А ось і пічечка стоїть, щось у неї вже кипить

(підходять до пічки і просять про допомогу, дістають конверт).

« Добре, діти, я скажу і вам усім допоможу.

Але в мене є біда

Вітер вранці тут гуляв і фігури розкидав.

Ви у руки їх візміть та задачки всі зробіть»

Д/г « Назви фігуру» Д/г «Який за рахунком»

Д/г « Встав пропущені цифри» Д/г « Назви сусідів».

« Молодці! Я тепер вам підкажу:

Вирушайте по доріжці

Недалеко біля мене

Яблунька стоїть весела

Ось до неї і біжіть»

(підходять до яблуні та просять про допомогу, дістають конверт)

Питання: – Яка зараз пора року?

– Які ознаки осені ви знаєте?

Д/г « Склади дерево» Доведіть, що це дерево

(стовбур, гілки, листя . плоди)

« Молодці! І за вашу допомогу

Покажу я вам дорогу

Он і річечка біжить,

Ось туди і поверніть . »

А поки ми будемо йти через поле до річки , давайте відпочинемо Фізкультхвилинка ( з каштанами ) :

Ми каштанчики взяли Ми присядемо гарненько

І по колу всі пішли І постукаєм тихенько

Тук – тук – тук ( 6 р. ) Тук – тук – тук ( 6 р. )

І по колу всі пішли І постукаєм тихенько

Вгору ми їх піднімаєм Ми каштанчики сховаєм

Ними голосно вдаряєм Мов зайчата пострибаєм

Тук – тук – тук ( 6 р. ) Стриб – стриб – стриб ( 6 р. )

Ними голосно вдаряєм Мов зайчата пострибаєм

Ось ми і підійшли до річки .

« Синя річка в лісі протікала

Букви чарівні від нас заховала

Ми з річкою пограємо

Букви у воді відшукаємо».

Д/г « Візьми букву — скажи слово»

А щоб перейти річку, треба побудувати місток .

Викласти схему речення.

Д/г « Виклади квітку»

Д/г « Придумай речення» (з 2, З, 4) 

      Які молодці! Впорались із завданням. Переходимо через місточок і потрапили ми в ліс. А тут проходить тільки одна стежка і така вузенька, як же нам бути? {відповідь дітей). Так, стали один за одним. І пішли по лісу. Квітів багато. Давайте їх понюхаємо. Повітря чисте, гарне. Ой, за нами гуси-лебеді летять і нас забрати хочуть, швидко присідаємо і в квітах ховаємось ( діти присідають і опускають голівки). Давайте подивимось, чи немає гусей (витягуємо голову догори, дивимось праворуч- ліворуч ).

        А ось і будиночок. Чий він? Подумайте і скажіть, як почуває себе Івасик у Баби Яги? Що він згадує? Про що мріє? ( відповіді дітей) Тож нам треба швидше його визволяти. (Дістають конверт ).

Д/г « Скажи навпаки».

Світлий – темний

Злий – добрий

Говорити – мовчати

Сваритися – миритися

Брудний – чистий

Д/г « Так чи ні».

Молоко рідке ?

Цукор солодкий ?

Настала осінь і випав сніг.

У людини дві руки ?

Баба Яга лагідна, добра

А чи в усіх казках Баба Яга зла? (емоція-злість)

Щоб вона стала добрішою і відпустила Івасика, що треба зробити чи сказати?

Д/г « Скажи лагідно»

А давайте Б. Я зробимо подарунок, бо їй ніхто нічого не дарував. Вона дуже полюбляє морозиво (на підносі стоять стаканчики з мильною водою — діти через трубочку надувають пузирі)

Гляньте, яка стала Б.Я. (емоція-доброта, усмішка)

Молодці! Врятували Івасика. (Діти віддають Івасика Оленці. ) А що ми можемо сказати Оленці. (Не можна залишати маленьких без нагляду, неможна далеко самім відходити від дому).

Оленка дякує діткам за допомогу і дарує корзинку з горішками.

 

 

Інтегроване заняття з мовленнєвого та художньо – естетичного розвитку у

ІІ молодшій групі

«Колискова пісня, колискова…»   

Підготувала:

вихователь

Глущенко Т. М.

          Мета: ознайомити дітей з поняттям «колискова пісня», яку співають дітям перед сном. Вчити емоційно сприймати, розуміти і запам’ятовувати колисанку. Розвивати пам’ять, мислення. Виховувати любов до пісні, до української народної творчості, до традицій нашого народу, щирість, доброзичливе ставлення одне до одного.

Обладнання: лялька Оля, лялькові меблі, постільна білизна, посуд, подушечки для сидіння дітей, трава чебрецю для ароматерапії.

 Хід заняття

На ковбику лялькові меблі: стіл із чайним сервізом, стільці, застелене ліжечко, підвішена колиска.

Діти заходять до залу, вихователь пропонує пограти у гру з лялькою Олею.

Гра «Куколке – матрешке строим дом хороший».

Хід гри.

Діти йдуть по колу взявшись за руки і промовляючи слова: 

Куколке – матрешке

строим дом хороший.

Вот какой высокий,

Вот какой широкий.

В дом вошла матрешка

Наша кукла – крошка

Весело так пляшет

Всем платочком машет.

(дитина заходить в коло з лялькою і танцює) 

Лялька натомилась, хоче відпочити. Пропоную і дітям відпочити, сісти на подушечки.

 Вихователь:

лялька Оля в нас гралася – натомилася, вже хоче спати. Треба її вкладати в ліжечко. Що треба зробити перед сном? Пригадайте, що виробите як лягаєте спати увечері?

(зуби чистимо, миємося, роздягаємося, складаємо одяг, розстеляємо ліжечко, одягаємо піжаму, говоримо «На добраніч»)

 Вихователь:

діти, ми це все зробили, але чомусь наша лялька не спить, очі не закриває. Що ж іще треба зробити? Що ми забули? Що ще роблять мами коли вкладають вас спати?

( читають казочку, співають пісеньку).

а кому мама дома розказує казку, співає пісеньк?

         Діти, пісні, які співають укладаючи дітей спати, називаються колискові пісні. Від слова «колиска», «колихати». Давним-давно для маленьких діток батьки робили колиски з дерева, підвішували їх на мотузочках. Знаєте навіщо? Тому що у мам було багато роботи. Мам щось робила (шила, пряла) і одночасно гойдала колиску, співаючи маленькій дитині колискову пісню.

 Після розповіді вихователь бере ляльку на руки і співає колискову.

 Ніжна колисаночка

Муз. і слова А.Баченко.

Крихітко моя маленька

Притулися до серденька.

Слухай колисаночку.

Спи аж до світаночку. 

Ручки з лялечкою грали

Ніжки з м’ячиком стрибали

І стомилися вони,

Бо вже вечір на удворі. 

Тихий вечір гладить квіти

Треба й квітам відпочити.

Сонце котиться за гай

Спи дитинко засинай.

Вихователь кладе ляльку в колиску. Лялька закрила очі і спить.

 Баю-баю-баю

Г.Лагздинь

Люлі-люлі-лялечки.

Міцно сплять Наталочки,

В ліжках сплять Тетянки,

Олечки, Оксанки,

Петрики, Івасики,

Дмитрики, Тарасики,

Баю-баю-баю!

Ще раз заспіваю!

Люлі-люлі-люлі!

Сплять всі Іри, Юлі,

Сплять малі Тамарочки,

Юрчики, Одарочки,

Марійки, Оленки,

Данилки, Євгенки,

Баю-баю-баю!

Знову заспіваю.

Вихователь:

діти, як треба поводитись коли хтось спить? (не галасувати, не шуміти, не включати голосно телевізор, музику) Навіть грати у гру треба тихенько.

Гра «Котик спить»

(вихователь читає вірш, діти виконують рухи)

Захотілося котику спати,

Кулачками тре оченята.

Зачекай, мій котику, трішки

Постелю для тебе я ліжко.

Але мій мисливець завзятий

Вже не міг на ніжках стояти

Він повільно впав на підлогу

Розкидавши руки і ноги

Я його хотіла підняти,

Але став мій котик, як з вати.

Уві сні непомітно він диха.

Тільки носом посапує тихо.

(діти лежать на коврику)

 На добраніч

Д.Чередніченко

На добраніч, мої, лялечки,

Мої зайчики й ведмедики,

На добраніч, мої котики,

І слухняними, і вередики.

Позаплющуйте свої віченьки

Та розтулюйте свої вустонька,

Ніженьки простягніть, спіть…

 

« Пригоди Кози з козенятами »

(спортивна розвага для ІІ мол. гр.) 

Підготувала вихователь:

Скрипняк Г.В. 

          Мета: спонукати дітей до активності й самостійності під час виконання рухів та ігрових дій. Формувати вміння та навички щодо правильного виконання рухів. Удосконалювати координацію, рівновагу. Привчати дітей стежити за положенням свого тіла при виконанні різноманітних вправ, формувати поставу. Вчити переходити від ходьби до бігу, і від бігу до ходьби; імітувати ходьбу ведмедика;вчити ходити по лаві та стрибати в глибину з предмета ( лави); проповзати на колінах, спираючись на п’ясті рук; підлізати під перешкоди(дугу); ступати по ребристій дошці; підстрибувати, намагаючись доторкнутися до предмета (дзвіночок). Розвивати вміння бути організованими; підтримувати позитивно-емоційний стан у руховій діяльності. Виховувати доброзичливе, чуйне ставлення одне до одного, інтерес до спільних дій з однолітками.

       Підготовка дітей: читання казки «Коза і козенята», розглядання ілюстрацій до казки, заучування віршиків. Читання вірша К. Перелісної «Сорока». Виконання фізкультхвилинок під час малорухливих занять.

      Обладнання: велика лава, дуга, ялинки, дзвіночок, стільчики за кількістю дітей, сніжки, сніжинки з вати, стрічка, ребриста дошка, наголівники – «козенята», м’які іграшки – сорока, зайчик, ведмідь, вовк

     Діти заходять у зал. Вітаються з гостями.

Хід заняття

     Діти, ви любите гратися? Давайте сьогодні пограємо в гру «Коза і козенята». Я буду коза-мама, а ви мої дітки. І як всі дітки, ви заховалися від мене (присідають).А я вас буду шукати.

Коза: Де мої маляточка , сірі козеняточка?

А ось мої маленькі, ось мої гарненькі.

Ви вже прокинулися?

Рано вранці ви вставали ( вправи за текстом)

Дружно руки підіймали

І голівку повертали

Гарно ліжка поправляли

Ковдру рівно розтеляли

Подушечку підбивали. 

Коза : Ой, які ви гарні всі, мовби квітоньки

Дуже рада я за вас, мої дітоньки. 

А зараз ставайте один за одним і підемо гуляти:

1. Ходьба звичайна

Раз-два, раз-два –

це крокує дітвора

Не застояться в нас ніжки

Їм дамо роботу трішки

2. Ходьба на носках

Тихо – тихо ви ступайте,

Всі на пальчики ставайте

Гарно спинку випрямляйте,

І за мною поспішайте.

3. Ходьба на зовн. стороні стопи

А тепер, як ведмежата,

Підете, мої малята.

Ручки вбік ви відведіть,

Як ведмедики, ходіть

4. Біг.

А тепер побіжимо –

Не впіймає нас ніхто

Далі стежечка рівненька

Притомилися рідненькі?

5. Ходьба

Раз-два, раз-два –

Знов крокує дітвора

Ну , а зараз крок повільний

Ми подихаємо вільно.

Чути звуки: СКРЕ – КЕ –КЕ … СКРЕ – КЕ – КЕ …

Коза: – Гляньте, кого ми тут знайшли? Давайте привітаємося з сорокою

Ме – ме – ме-е-е, ме – ме – ме-е-е ( дих. вправи)

Пограємо, як сороки?

Станем струнко руки в боки,

Пострибаєм , як сороки (стрибки на двох ногах ,руки на поясі,

Як сороки – білобоки дихання повільне)

Стрибу-стрибу, скоки-скоки

Пострибаєм, як сороки. 

       Діти, сорока мені проскрекотала, що в лісі захворів вовчик. Він не знає, як лікуватись, допоможемо йому. Давайте пошукаємо його домівку. Попрощайтесь з сорокою. МЕ -МЕ – МЕ, МЕ – ме – ме-е-е (дих. вправа)

 Ось і стежичка біжить

Ми пройдем її за мить. ( Ходьба « змійкою») 

Хто це на нашій стежинці сидить? Це ж наш Зайчик, гляньте , як він тремтить, він мабуть змерз. Чому?

Щоб він зігрівся , давайте покажемо йому вправи. 

Вправи на стільчиках. А ти , зайчику сідай

І за нами спостерігай 

1. Рухи головою вперед-назад, праворуч-ліворуч.

В. п. – сидячи на стільчиках, руки на поясі, ноги разом( 4 р.)

 2. Обхопи плечі

В. п. – сидячи на стільчику, руки вниз, ноги разом

1- розвести руки в сторони

2 – обхопити плечі руками

3,4 – те ж саме ( 3 – 4 р.)

3. Повороти в сторони за рукою з рухами голови

В. п. – сидячи на стільчику, ноги трохи розставлені, руки на поясі

1 – поворот праворуч, відвести випрямлену руку, повернути голову

2 – в. п,

3,4 – те ж саме ліворуч ( 4р.)

 4. Пограємо ніжками

В. п. – сидячи на стільчику, руками обхопити спинку стільчика ззаду

1-4 – гойдання ніжками, витягнутими вперед ( 4 р.)

 5. Почергове відведення ноги в сторону на носочок

В. п. – стоячи позаду стільчика, тримаючись за край, ноги разом

1 – відвести ногу вправо

2 – в. п.

3.4 – те ж саме лівою ногою ( по 2 р. кожною ногою)

 6. Встали- сіли

В. п. – стоячи за стільчиком,руки на поясі, ноги разом

1,2 – сіли – встали

3,4 – те ж саме (4р.) 

7. Стрибки на місці біля стільчиків на двох ногах, руки на поясі.

 Коза: Бачиш – діточки у мене, як справжнісінькі спортсмени,

але нам потрібно поспішати, вовчика лікувати.

Зайчик: Дякую, вам малята. Я вам теж допоможу і дорогу покажу.

Вийдіть, діти на горбочок (пройти по лаві, руки в сторони;

І зіскочте у ярочок. зістрибнути з лави;

Проповзіть попід тернинку проповзти під дугою;

Там побачите ялинку.

На ялиночці – дзвінок, підстрибують до дзвіночка

Подзвоніть хоча б разочок. і дзвонять в нього)

Спить ведмедик у барлозі,

Стане він вам у підмозі.

Коза: Зайчику, ми вдячні дуже! Будемо рушати, друже.

Діти виконують вправи, подзвонивши у дзвіночок, « будять» Ведмедика.

Ведмідь: (гнівно) Хто тут довго так дзвонив?

Хто мене зі сну збудив?

Коза: Це , ведмедику, ми – Коза з козенятами. Вибачай нам за тривогу й покажи до вовчика дорогу.

Ведмідь: Почекайте, почекайте, хочу з вами я пограти .

Гра «Хто далі кине сніжки»

Дихальна вправа «Сніжинки»

Ведмідь: А тепер час у дорогу –

Ви рядочком всі ідіть

І місточок перейдіть.

 Ходьба по ребристій дошці (руки в сторони)

Туп, туп, туп, то місточком діти йдуть

Спинки випрямляють

Ніжки розминають.

Коза: Гляньте, вовчика он хата

Тож ходім туди, малята!

( Діти стають у коло)

Здрастуй, Вовчик дорогенький!

Зустрічай гостей маленьких!

Вовк : Ой, у мене горечко.

Захворіло горлечко!

Допоможіть мені, козеняточка!

Коза: Ми не любимо хворіти,

Ми цілком здорові!

Правда, діти? (діти говорять поради, як треба лікуватися: робити зарядку, чистити зуби, гарно їсти, тепло одягатися. грати на вулиці,їсти вітаміни, пити чай з лимоном)

Вовк: Дякую вам за поради.

Коза: А ще ми любимо гуляти, бігати , стрибати, танцювати та гарненько ще й співати.

Пісня «Підемо у двір гуляти»

Коза: Одужав наш Вовчик. Він зрозумів:

Щоб не хворіти, дітки , нам,

У ліжку не лежати,

Щоб здоровими рости,

Спортивні вправи треба знати!

Вовк: Щиро вдячний вам , малі, від хвороби вберегли!

Всі уважненько дивіться –

Я припас для вас гостинці –

Кожній вистачить дитинці! (дає козі кошик з яблуками)

 Коза: Дякуємо і тобі, Вовчику!

Але повертатися нам час –

У садку чекають нас.

Діти стають парами

 А тепер вперед рушаєм!

Раз – два, раз – два

Йде додому дітвора.

Йдем стежинкою: раз – два…

Вдома ми! Фізкульт – Ура!  

 

 

«Кольоротерапія в роботі з дошкільниками»

Консультація для вихователів

Одним із видів арт-терапії є кольороте¬рапія, заснована на дії кольору на нерво¬ву систему дитини. Існує два напрямки кольоротерапії: безпосередній вплив на мозок людини та створення необхідного кольорового лікувального середовища.

Колір пов’язаний із матеріальним через емоції. Кольоротерапія — це мова, що випливає з установленого ще античними вченими зв’язку між кольором, фарбою й емоціями, а також з відношення між почуттям і кольором.

Багато спеціалістів вважає, що деякі хвороби обумовлені порушенням колірної гармонії організму людини: передозування або нестача кольорів, тому потрібна кольоротерапія, щоб відновити колірну гармонію організму.

Терапію кольором використовують ще з давніх-давен з Древнього Єгипту, але розповсюдження принципів кольороте¬рапії набуло розмаху в кінці XIX століття. Було доведено: якщо середовище відзначається бідною кольоровою гамою, то виникають симптоми асенізації (недостатність кольору) та затримка інтелектуального розвитку в дітей. Тому потрібно збагачувати світ наших дітей різними яскравими кольорами, тому що загалом дітям подобається колір. Він раніше за інші засоби зображення стає в дитячих малюнках і змістовним (виражає зміст, переживання, відчуття), і естетичним (показник красивого). Для дитини кожен колір наповнений настроєм. Тому в малюнках колір використовується для позначення того, що подоба¬ється дитині, що вона вважає красивим, добрим. Відповідно, через кольори дитина виражає своє ставлення до навколишнього світу. Тому потрібно створювати умови для формування колористичної культури дошкільників в образотворчій діяльності, розвитку колірного сприйняття та активізації експериментально-дослідницької діяльності дітей у колорис¬тичній творчості, навчати, як їх використовувати.

 

Завдання, умови, засоби вирішення в кольоротерапії.

1. Створення на заняттях атмосфери творчості, зацікавленості, невимушеності, експериментування, емоційного переживання, що сприяє колірному відкриттю у дітей.

2. Спрямованість на активізацію мислення як способу художнього освоєння дітьми кольору світу.

3. Розвиток у дітей сенсорного сприй¬няття кольору.

4. Розвиток колірного сприймання.

5. Розкриття резервів дитини у кольорі та вміння винаходити способи колористичного рішення малюнка; створювати свої колірні комбінації, виражати себе через колір.

6. Розвивати прагнення до пізнання кольору, краси фарб у природі, мистецтві, навколишньому світі.

7. Викликати бажання досліджуватиколір, експериментувати з ним, створювати цікаві колірні комбінації.

І тому створюють цікаві програми, розробки вправ та занять, ігор та дослідів, в яких використовується кольоротерапія в поєднанні з нестандартними техніками роботи в образотворчому мистецтві.

 

Символіка кольорів арт-терапії

Кольори можуть впливати на дитину як позитивно, так і негативно. Сам колір, з однієї сторони, для дитини відповідає його природному втіленню (синій — вода, небо), а з іншого боку дає негатив (казка, де є герой з синьою бородою). Тому колір є об’єктивним втілення емоцій. І тому треба уважно слідкувати за поєднанням кольорів, щоб не нашкодити здоров’ю дитини. А дорослим самим потрібно знати і розуміти основні значення кольору та його вплив на кожну дитину.

У теорії кольорознавства виділяють основні три кольори: синій, жовтий, червоний. При змішуванні цих кольорів виникають інші додаткові, які теж мають певний вплив на емоційний стан дитини.

Оздоровлення кольором

Колір можна ввести в тіло через їжу, воду, дихання, шкіру — вона вбирає колір, якого не вистачає організму.

Це відбувається таким чином:

— 10 хвилин дивимось на колір;

— знаходимось в кімнаті з таким кольором;

— використовуємо лампи з таким же кольором;

— оточуємо себе, по можливості, в побуті, на роботі цим кольором.

Користуючись правильно кольоровою гамою, можна вилікуватися, покращити свій стан, змінити емоційний стан свого організму. Колір є основним фактором у будь-якій системі зцілення і він потрібний для душі, як повітря для тіла.

Цікаве про колір

Кожен народ має свій, властивий йому, колір: німці — сірий, англійці — чорний, французи — світло-сірий, іспанці та італійці — світло-жовтий, слов’янські народи — червоний з відтінками та зелений.

Голосні звуки нашої мови теж мають певні кольори: а — білий, е — жовтий, \(й) — червоний, у — коричневий, о — сірий.

Звуки музики теж зафарбовані в пев¬ний колір — від темного до білуватого.

У 1910 році видатний композитор Скрябін створив кольоромузику (при звучанні ноти світиться певний колір). Фахівці, дослідивши творчість видатних музикантів, дійшли висновку, що музика має колірне забарвлення:

— Твори Бетховена — синього кольору;

— Мендельсона — світло-рожевого;

— Шумана — зеленого;

— Чайковського — блакитного;

— Прокоф’єва — золотисто-коричневого.

 

 

«Арт – терапія як метод лікування за допомогою образотворчого мистецтва»

Консультація для вихователів

 

Арт-терапія — метод лікування за допомогою художньої творчості, є одним із самих м’яких і глибоких методів у роботі з дітьми, особливо в психології. Малюючи, займаючись ліпленням чи навіть описуючи літературно свою проблему чи настрій, отримуєш закодо¬ване послання від самого себе зі своєї підсвідомості.

Метод арт-терапії є одним з давніх форм корекції емоційного стану, зняття накопиченої психічної напруги, заспо¬коєння та сконцентрування своєї уваги.

Існує багато видів арт-терапії, її напрямки є найбільш розповсюдженими. Сама арт-терапія є напрямком, який поєднує використання в терапевтичній практиці візуальних мистецтв: малюнка, живопису, монотипій, мозаїк, колажів, гриму, боді-арту, масок, ліплення тощо. Арт-терапія — найбільш розроблений напрямок із величезною кількістю технік, прийомів, методик. Саме з малюнка почалася історія арт-терапії як психотерапевтичного методу. Перевагою арт-терапії є відсутність протипоказань та активна діяльність дітей на заняттях, їх бажання працювати. Досить потужним чинником для «запуску» рухової діяль¬ності може стати потреба дитини в самовиявленні, самоствердженні, для реалізації якої діти широко використовують творчість. Тому серед сучасних можливостей подальшого удосконалення реабілітаційних технологій належна Увага надається арт-терапії.

Арт-терапія — це лікування за допомогою залучення дитини до мистецтв. При цьому дитина навчається спілкуватись з навколишнім світом на рівні екосистеми, використовуючи образотворчі, рухові та звукові засоби. Вона має змогу самостійно висловлювати свої почуття, потреби та мотивацію своєї поведінки, діяльності і спілкування, необхідні для її повноцінного розвитку та пристосування до навколишнього середовища.

Основна увага при проведенні корек-ційної арт-терапії приділяється ставленню дитини до своєї діяльності, своїх малюнків, гри на музичних інструментах тощо. Головне завдання педагога спря¬моване на розвиток мотивації дитини до діяльності, відбір прийомів арт-терапії для кращого формування мотиваційної сфери у дітей з різними формами органічного ураження нервової системи.

Арт-терапію, як методику корекції, доцільно використовувати в комплексі функціонально-системної медико-соціальної реабілітації дітей з обмеже¬ними можливостями здоров’я. Застосування арт-терапії підвищує піз¬навальну активність дітей, сприяє сен¬сорному та руховому розвитку, концен¬трує увагу. Крім того, арт-терапія дозво¬ляє здійснювати більш ефективний вплив на формування емоційної сфери, спонукає до подальшого розвитку ком¬пенсаторних властивостей збережених функціональних систем.

Педагогічна корекція за допомогою арт-терапії у дітей з обмеженими можливостями здоров’я (клініко-синдромологічними формами органічно-го ураження нервової системи) маєсвої особливості і визначає доцільністьврахування загальних та індивідуальних напрямів і умов роботи, а саме: віку дитини, ступеня зрілості всіх функціональних систем, індивідуальних властивостей її особистості. Але цей метод доцільно використовувати в роботі і з здоровими дітьми для покращення їхньої роботи на заняттях і для зняття перевтоми.

Загальні напрями та умови проведен¬ня арт-терапії схожі на інші методики педагогічної корекції і добре впливають на всіх дітей. Арт-терапія дає високий позитивний емоційний заряд, формує впевненість в своїх силах у дітей, їх осо¬бистість. Арт-терапія не має обмежень у використанні і не вимагає великих зді-бностей до образотворчої діяльності чи певних навичок. Арт-терапія є засобом спілкування педагога з вихованцями.

Педагог зобов’язаний:

• усвідомлювати і пам’ятати про труднощі дитини в реалізації можливостей своїх функціональних систем;

• встановити напрями і завдання корекційної роботи з арт-терапії;

• підібрати ті види арт-терапії, які конкретна дитина спроможна виконати і отримати результат;

• дати можливість дитині самостійно вибрати завдання;

• встановити з дитиною доброзичливий двобічний контакт;

• регламентувати роботу дитини, що дає змогу підвищити зосередження уваги.

Такі правила проведення корекції і арт-терапії стимулюють пізнавальну активність дитини, організовують її поведінку, підвищують самооцінку.

Аналіз сучасних дослідників з арт-терапії мистецтвом дозволяє вбачати, що цей метод для лікувальних цілей є доцільним і тому:

— дає можливість для вираження агресивних почуттів в соціально доступній манері. Малювання фарбами чи ліплення являються безпечним способом розрядки напруги, яка присутня в дитини;

— прискорює прогрес в терапії. Підсвідомі конфлікти та внутрішні пере¬живання легше виражаються за допо¬могою зорових образів;

— дає підстави для інтерпретації і діа¬гностичної роботи в процесі арт-терапії. Творчість є основним в такій роботі;

— дозволяє працювати з відчуттями і є єдиним інструментом для покращення відчуття та переконань;

— допомагає підняти емоційний стан до позитивного;

— є ланцюжком у виникненні почуття внутрішнього контролю та порядку. Малювання, живопис фарбами та ліплення приводять до необхідності використовування форми та кольору;

— розвиває та підсилює увагу до відчуттів. Мистецтво виникає в результаті творчості, яка дає можливість змінити зорове відчуття і дозволяє експеримен¬тувати з ними;

— підсилює відчуття того, що індивідуальність є цінним і потрібно творчо її розвивати.

Така терапія допомагає вирішити кон¬флікти та досягти гармонії в собі, навчає фантазувати і уявляти.

Арт-терапія — це психотерапевтична техніка, яка заснована на творчості. Дана техніка допомагає виражати свої ідеї та переживання за допомогою художньої творчості. На заняттях використовують музику, співи, рухи, танець, поезію, малювання, ліплення тощо. Всі ці види творчості, а також їх характе-ристики (колір, форма та розмір) допомагають змінити внутрішні переживання, бажання, страхи, надії і викласти їх в малюнку чи іншому виді діяльності. Арт-терапія — один з глибоких методів психології і в той же час достатньо м’який засіб, щоб допомогти людині

«поговорити» з самим собою та зрозуміти зміст свого внутрішнього світу, зняти перевантаження з організму.

Арт-терапія допомагає зрозуміти проблему і розглянути варіанти її вирішення, вибрати для себе найнеобхідніше, тому є необхідною в роботі не лише психологів, а й викладачів та вихователів.

 

 

«Колір в житті дитини»

Консультація для вихователів

 

Виховати творчу людину без краси неможливо, бо краса є прекрасним і вічним джерелом натхнення, творчості, духовності. Природа щиро піклується про людину. Вона не лише оточила її унікальним світом краси, а й нагородила людину здатністю сприймати кольо¬ри, чути голоси, відчувати аромати, смакувати плоди, тобто, досліджувати світ краси.З перших днів життя дитина інтенсивно пізнає світ. Сенсорні органи сприйняття допомагають їй до трьох років пізнати половину всієї інформації. Тому дитина стає дослідником оточуючого світу. Вплив кольору на психіку людини, її життя і творчість давно є предметом дослідження. Здатність відчувати гармонію кольорів закладено в самій природі людини. Але в буденному житті людина втрачає в деякій мірі здатність помічати відмінності в кольорах предметів і певною мірою «обезбарвлюючи» свою природну здатність. У дитини органи чуття розвиваються найактивніше. Тому кольори потрібні дитині з народження. Вони впливають на самопочуття та емоції немовляти.Зверніть увагу на кольори одягу у маленьких дітей, кольори іграшок та Речей, які оточують малят. Всі вони яскраві, мають теплі кольори, приємні для сприйняття. Це все недарма, тому що колір відповідає настрою та психічному стану дітей.За статистикою, дівчатка люблять всі кольори, починаючи з рожевого до салатового, тобто, відтінки основних теплих кольорів спектру. А хлопчики — від жовтого до блакитного.Дитина, вперше малюючи «карлюч¬ки», вже вибирає олівець певного кольору. Дітям подобається колір. Тому колір стає в малюнках дітей змістовним і естетичним. Для дитини кожен колір наповнений настроєм. Тому в малюнках колір використовується для позначення того, що подобається дитині, що вона вважає красивим, добрим. Тому через кольори дитина виражає своє ставлення до навколишнього світу.Кожен колір відповідає настрою, дню тижня, здоров’ю дитини та навіть стає одним з улюблених кольорів. Ви, мабуть, помічали, що деякі речі певного кольору ваш малюк не хоче одягати чи навіть гратися іграшками, якщо певний колір викликає у дитини дискомфорт. Це тому, що у дитини є свої потреби особистості та сформоване сприйняття того чи іншого кольору, а не примха чи вередування. Просто ваша дитина не сприймає той чи інший колір, він впли¬ває на неї негативно.Дитина підсвідомо, так як і дорослі, вибирає собі «в друзі» ті кольори, що відповідають їх настрою:

• Червоний — піднесеність;

• Оранжевий — радість;

• Жовтий — приємний;

• Зелений — спокій;

• Синій — сум;

• Фіолетовий — тривожність;

• Чорний — дуже незадовільний;

• Білий — найскладніший колір. Тому використовуйте певні кольори для зміни настрою дитини. Якщо ви знаєте, в який день тижня народилася ваша дитина, то, вибравши колір, який відповідає цьому дню, ви створите оберіг для своєї дитини за допомогою певного кольору.

«Кольоровий тиждень»

• Понеділок — зелений;

• Вівторок — червоний;

• Середа — оранжевий;

• Четвер — фіолетовий;

• П’ятниця — синій;

• Субота’ — коричневий, чорний;

• Неділя — жовтий.

Щоб захистити свою дитину від стороннього впливу, одягайте малюку одяг, де є присутній хоч частково колір, який відповідає сьогоднішньому дню. Цим ви поповните енергетичний запас своєї дитини. Також всі ці поради ви можете використати і для себе.