Практичний семінар “Помічник вихователя – активний учасник навчально – виховного процесу в ДНЗ”
Відділ освіти Сумської РДА
Косівщинський дошкільний навчальний заклад «Золота рибка»
Практичний семінар помічників вихователів
Сумського району
Помічник вихователя – активний учасник навчально-виховного процесу в дошкільному навчальному закладі
Функціонування дошкільного навчального закладу регламентується Законом України про дошкільну освіту, Положенням «Про дошкільний навчальний заклад», статутом дошкільного навчального закладу, правилами внутрішнього трудового розпорядку та іншими інструктивно-методичними актами.
Ці нормативні документи визначають учасників навчально-виховного процесу у сфері дошкільної освіти, а саме:
– діти дошкільного віку, вихованці, учні.
– Директори, завідуючі, вихователі-методисти, вихователі…, практичні психологи.., музичні керівники, керівники гуртків;
– Помічники вихователів та няні
– Медичні працівники,
– Батьки або особи які їх заміняють
Таким чином ми всі є учасниками навчально-виховного процесу дошкільного навчального закладу.
Дошкільне дитинство – коротка і щаслива мить, самоцінний період життя людини. Це унікальний період життя, протягом якого людина рухається до свого дорослішання. І тому так важливо хто в цей період життя є поряд з дитиною. Всі ми педагоги які працюємо з дітьми маємо бути носіями суспільної культури поведінки та правил етикету.
Діти, наше майбутнє, мають перебувати та зростати у довірлевій, духовно-збагаченій атмосфері, переймати найкращі традиції нашого народу.
На сьогодні, через брак часу, батьки не завжди приділяють належної уваги дітям: вони з ранку і до вечора працюють. От і виходить, що із 24 годин на добу 10 годин малюк перебуває в садочку.
Хто працює з дітьми, знає яка важка праця педагога, але якщо ми працюємо в садочку, то просто не маємо права на байдужість, роздратованість. Ми повинні бути прикладом для малюків, допомагати дитині розвиватися у садочку, продовжуючи і підтримуючи найкращі сімейні традиції, найкращі якості малюків. Треба ставитися до дітей як до рівних. Коли дитина відчуватиме, що люди, які оточують її гарно про неї думають і завжди допоможуть у складну хвилину, не залишаться байдужими до її проблем – вона зробить усе можливе аби довести, що може впоратись з цією проблемою сама але їй потрібна лише допомога дорослого.
Під час спілкування з дітьми використовуйте гумор, схвалюйте хороші вчинки, залучайте до цікавих ігор та занять. Уміння незлобливо, доброзичливо висвітлювати негативне – важлива риса вихователя і помічника вихователя. І щоб навчитися прагнути постійного морального розвитку і досконалості, дитина має бачити цю досконалість поряд їз собою – у своєму дорослому наставникові. Це однаково стосується і вихователя і помічника вихователя – при чому обов’язково!
На бабусиному подвір’ї
Пізнавально-мовленнєва діяльність. Старша група
Пом. вих.: Діти, сьогодні я запрошую вас до себе у гості. Хто хоче до мене поїхати.
Діти виходять в роздягалку
Подивіться, яке у мене велике подвір’я! А скільки тут тварин? Давайте спробуємо їх назвати.
(діти називають)
Які це тварини? (Свійські)
А тварини чомусь сумні. Мабуть тому, що їх дітки загубились. Щоб вони знайшлися потрібно правильно назвати дитинчат. Давайте з вами пограємо у гру «Стук-стук» :
Пом. вих.: Стук-стук, хто тут є , хто в будиночку живе?
– Я мама-коза, хто в будиночку живе?
– Я зайчик побігайчик. А хто твоє дитинчатко.
Дітки, хто її дитинчатко?
– А яке воно? (Діти повинні розказати про козеня: 4 ніжки, ріжки, вкрите шерстю, м’якеньке, їсть траву)
– Я мама корова, а ти хто? (Аналогічно до кози)
– Я мама кішка, а ти хто?
– Я мама курка, а ти хто?
Ось і з’явилися наші маленькі дитинчата. А давайте ми допоможемо знайти своїх мам. ( Діти розставляють дитинчат біля мам)
Зраділи мами, зраділи дитинчата. Давайте зобразимо на наших обличчях радість (діти зображують) , сум, незадоволення.
Звірі сказали мені, що вони зголодніли. Проходьте до годівнички, ми вас нагодуємо. Ой, а хто вже поїв? Ану погляньте тут хтось залишив сліди? Чиї вони? (діти називають тварин, які залишили сліди)
Дитинчатка дуже люблять малювати. Сьогодні вони намалювали своїх друзів-тварин, але хтось переплутав їхні малюнки. Допоможіть скласти малюнки. (Звертається до дітей)( Діти складають розрізні картинки із зображенням звірів)
Молодці ви гарно попрацювали. Треба відпочити. (фізкультхвилинка)
Звірята дуже люблять своїх мам і хочуть зробити для них сюрприз-подарунок. Малюнки вони приготували, залишилося зробити лише рамочки. Допоможемо їм. (пом.вих. роздає шнурівки, шнурки)
Зробимо незвичайні, красиві, різні рамочки. (шнурування різними методами)
Тваринки сказали мені що вони вам дуже-дуже вдячні. А за що, як ви думаєте? (діти відповідають).
Я теж вам дякую за те, що ви сьогодні добре попрацювали. А вам сподобалося в мене в гостях? Прийдете до мене ще раз в гості. тож я завжди рада вас бачити і буду на вас чекати. А зараз час повертатися до групи. Давайте скажемо до побачення звірятам.
Маша і ведмідь
(заняття для ІІ молодшої групи. Попередня робота до ОНД з логіко-математичного розвитку)
Обладнання: пісочниця, фігурки диких та свійських тварин, дівчинки, розбризкувач води)
Жили собі дід та баба, і була в них онучка Марійка. Була вона дуже добра дівчинка, у всьому допомагала дідові з бабою – і дровець принесе, і піч напалить, і обід зварить, і в хаті прибере. Дід з бабою Марійку дуже любили і не уявляли своє життя без неї.
Якось пішла Марійка з подружками в ліс по гриби і ягоди.
(зобразити ліс – поставити декілька дерев)
Назбирала повного кошика, та й не помітила, як відстала від подружок і заблукала. Ліс густий-прегустий, незнайомий. Не знає Марійка як з лісу вийти. Стала роззирається на всі боки.
Аж он побачила вона стежку вузеньку
( на піску вказівним пальчиком намалювати рівну дорогу)
пішла Маша далі. Дорога стала звивистою,
(малювати криві лінії на піску)
іде вона блукає, аж далі стежина стала ширшою
(двома пальчиками продовжувати дорогу), а далі побачила дівчинка широку дорогу, яка вела до галявини
(проїхати долонькою по піску – широка дорога).
А на тій галявині жили звірятка лісові. А які звірі живуть у лісі свійські чи дикі?
А ось і звірі, подивіться будь-ласка уважно хто з цих звірів живе в лісі?
(кожна дитина вибирає з фігурок звірів тих, хто живе в лісі).
Підійшла Маша ближче, привіталася до них. А зайчик запитав: «Дівчинко, а що ти робиш в лісі?»
– Я заблукала і не знаю дороги додому, допоможіть мені?
– Добре ми допоможемо та спочатку пограйся з нами в піжмурки.
(Маша воде, а звірі ховаються в пісок. Маша: «Де ж звірі подівалися, де вони… Ось вони….» Повтор 3-4рази).
Ой яка весела гра та вже сонечко почало сідати, треба Маші йти додому доки не стемніло. Повели звірята дівчинку і вийшли на ту галявину де ведмідь жив. Побачив ведмідь Машу, зрадів, вибіг на поріг її зустрічати.
– Добридень, Маша, я дуже радий, що ти до мене завітала в гості.
– Добридень, ведмедю, я теж рада тебе бачити та я знову заблукала в лісі, покажи дорогу до бабусі з дідусем, будь-ласка.
– Добре допоможу. Та дуже вже мені подобаються пиріжки, що ти пекла. Спечи, то я і виведу тебе до села.
– Добре, спечу.
Давайте, дітки допоможемо Маші спекти пиріжки, щоб Маша швидше повернулася додому.
А пиріжки будемо робити з піску. Ой а чому пісок не ліпиться? А що треба робити для того, щоб ліпився пісок? Давайте поллємо його водою. А тепер ліпиться?
(ліплять пиріжки).
– Пригощайся ведмедю і всіх звірят пригости – каже Маша
– Дякую, Машенько, за гостинці. А тепер вже час додому, бо бабуся і дідусь хвилюватимуться.
І вивів ведмідь Машу до самого села, а там вона швиденько побігла додому.